Російська збройна агресія проти України, розпочата 24 лютого 2022 р., порушила Загальну декларацію прав людини, зокрема статтю 26 про освіту. Росія цілеспрямовано знищує право людини на освіту, руйнує навчальні заклади, вбиває українських дітей. Ці злочини проти українського народу мають бути задокументовані та висвітлені для широкої громадськості.

З початком гарячої фази війни науковці Педагогічного музею України розпочали збір опублікованих матеріалів про освіту в Україні під час війни. Ми формуємо архів візуальних матеріалів про освітян – героїв війни, педагогів-волонтерів, учнів і студентів, зруйновані навчальні заклади.

Метою проєкту стало наукове опрацювання (систематизація, узагальнення та інтерпретація) матеріалів про освіту під час війни і на цій основі – створення віртуальної фотовідеовиставки «Уроки війни» (освіта України під час російсько-української війни)» на сайті музею http://pmu.in.ua/, в якій відображається вплив війни на освітній процес в Україні та задокументовано терористичні дії росії проти цивільного населення України.

Усі фото оформлені в одному стилі (написи «Уроки війни», назва розділу виставки). Натиснувши на фотографії чи підписи до них, ви перейдете на офіційну сторінку музею у соціальній мережі «Фейсбук», де подано розгорнуту інформацію із зазначенням джерел. Тут надаємо фото та систематизовану інформацію.

Віртуальна виставка поділяється на 5 тематичних розділів:  

1. «Вкрадене дитинство»;
2. «Зруйновані школи»;
3. «Освітяни в ЗСУ»;
4. «Покликання – Учитель»;
5. Відеоматеріали «Уроки війни».

Розділ І: «Вкрадене дитинство»

Розповідає про долі дітей в умовах російсько-української війни, історії українських школярів, які втратили домівку або лишилися сиротами чи змушені були емігрувати до інших країн. Станом на 17 січня 2023 року за даними онлайн-платформи «Діти війни», яка є універсальним каналом звʼязку з правоохоронними органами (Національною поліцією України, Офісом Генерального прокурора, Національним інформаційним бюро): 456 дітей загинули, 897 — поранені, 336 — зниклі, 9042 — знайдені, 13899 — депортовано, 125 — повернуто від початку повномасштабної війни. Онлайн-платформа «Діти війни»: https://childrenofwar.gov.ua/. 

Випускниця однієї з чернігівських шкіл на фоні зруйнованої будівлі школи.	Чернігівський школяр Данило Рак тримає на руках улюблену кішку біля свого зруйнованого будинку.
Учні Есхарівського ліцею на Харківщині прийшли до руїн рідної школи. Це була єдина школа в селі.	З початком повномасштабної війни в Україні мільйони українських дітей облишили свої теплі домівки, затишні класні кімнати і рідні міста.
Злата (2 роки) та Мирослава (6 років) з Нікопольщини. Через постійні обстріли pociян діти змушені ховатися у погребі.	Поранений 10-річний Ілля Матвієнко з Маріуполя втратив маму під час війни, а самого хлопчика росіяни вивезли на окуповану територію Донецької області. Зараз Ілля на підконтрольній Україні території, йому зробили операцію.
10-річна Мілена та 8-річний Ельдар живуть з родиною у модульному містечку в Ірпені. З повномасштабним вторгненням російських військ на територію України їхня родина втратила власне житло та сімейний бізнес.	За час повномасштабної війни внаслідок збройної агресії РФ проти України загинуло 490 дітей. На фото діти, які загинули внаслідок ракетних ударів по м. Дніпру та м. Вінниці.
Тигран Оганнісян і Микита Ханганов – діти, які були вбиті у червні 2023 російськими окупантами в Бердянську за партизанську діяльність.	Через повномасштабну війну, розв’язану росією, українські діти змушені навчатися у метрополітені. П’ять станцій метро у Харкові цьогоріч обладнали під навчальні класи. Загалом у підземці навчатиметься 61 клас, а це понад 1 тисяча дітей.

Розділ ІІ: «Зруйновані школи» 

У розділі фотодукоментовано будівлі навчальних закладів України, умисно пошкоджених чи знищених внаслідок бомбардувань російськими збройними силами. За даними Міністерства освіти і науки України, станом на 11 березня 2023 року 3045 закладів освіти постраждали від бомбардувань та обстрілів: 2730 закладів освіти постраждали, 415 зруйновано повністю. Міністерство освіти і науки України на порталі «Освіта під загрозою» збирає дані про руйнацію та пошкодження українських шкіл під час війни: https://saveschools.in.ua/.

Ліцей № 25 міста Житомира. Зруйнований 4 березня 2022.	Харківська школа №134. Зруйнована 27 лютого 2022.
Харківська спеціалізована школа № 17. Перший удар був здійснений на початку березня, другий — у ніч з 1 на 2 червня 2022 року.	Бахмутська ЗОШ №2. Близько 7 ранку 8 червня 2022 російські війська обстріляли місто Бахмут, одна з ракет влучила в школу.
Ліцей № 60 міста Миколаїв. Зруйновано 12 липня 2022 року.	Ліцей № 8 міста Лозова Харківської області. Зруйновано 13 вересня 2022, близько 3:00 ночі.
Школа-інтернат у Шевченківському районі міста Запоріжжя. Зруйновано 27 серпня 2022, близько 2:00 ночі.	Загальноосвітня школа №1 міста Миколаївка Краматорського району, Донецької області. Зруйнована 28 вересня 2022 року близько 5:00 ранку.
Миколаївський ліцей імені Миколи Аркаса, м. Миколаїв. Зруйнований 1 листопада 2022 року.	Чернігівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 21, м. Чернігів. Зруйнована 3 березня 2022 року.
Ліцей Покровської громади Синельниківського району Дніпропетровської області. Зруйновано 3 серпня 2023 року.

Розділ ІІІ: «Освітяни в ЗСУ» 

Тут зібрані розповіді про вчителів, викладачів вишів, науковців, які вступили до Збройних Сил України і ціною власного життя захищають територіальну цілісність України.

Сергій Рудько (позивний «Професор» — викладач Національного університету «Острозька академія», кандидат історичних наук, доцент, завідувач кафедри регіональних студій університету. Записався до лав ЗСУ 24 лютого 2022 року.	Павло Наконечний із позивним «Історик». Працював вчителем історії у школі. 24 лютого 2022 став на захист України. 18 червня 2022 під час виконання бойового завдання на Херсонщині Павло загинув від артилерійського обстрілу.
Оксана Рубаняк (позивний «Ксена») на передовій паралельно здобуває 3 вищих освіти: педагогічну, філологічну та освіту психолога на військовій кафедрі. Від травня 2022 служить кулеметницею у Збройних силах України.	Денис Антіпов, позивний «Бук», лейтенант 95 окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ, активіст, перекладач, викладач корейської мови КНУ імені Шевченка, ветеран АТО. Загинув 11 травня 2022 поблизу с. Довгеньке на Харківщині в результаті артилерійського обстрілу.
Калмик Володимир – вчитель фізичного виховання. Багато років працював у Біляївських школах №1 та №2 (Одещина). Володимир Іванович став на захист країни з першого дня війни. Загинув 17 вересня внаслідок ворожого артобстрілу під час наступу наших воїнів на Херсонському напрямку.	Олександр Сухоручко – вчитель фізичного виховання ліцею «Науковий», колишня школа №18 м. Кропивницький. Від початку повномасштабного вторгнення спершу був волонтером, а далі став до лав захисників України. 13 серпня 2022 року під час обстрілів отримав мінно-вибухову травму. Після лікування в госпіталі чоловік повернувся на фронт.
Оксен Лісовий — Міністр освіти і науки України з 21 березня 2023 року . До того часу – доброволець 95-ї бригади Десантно-штурмових військ, а до повномасштабного вторгнення – директор Національного центру «Мала академія наук України». Понад рік брав участь у бойових діях, одночасно виконуючи службові обов’язки керівника.	Леонід Закалюжний — доцент кафедри германської філології Житомирського університету ім. Івана Франка, письменник. Понад 15 років займався викладацькою діяльністю, писав казки, створював ілюстрації. 23 лютого 2022 Леонід готувався стати членом журі обласного етапу конкурсу-захисту МАН, а вже наступного дня займав чергу у військкомат. З перших днів війни захищає нашу державу.
Андрій Романюк — кандидат технічних наук, доцент кафедри комп’ютерних наук та інформаційних технологій Українського католицького університету (УКУ), викладач з понад 20-річним досвідом, автор понад 30 наукових та навчально-методичних праць. На другий день повномасштабного вторгнення росії в Україну пішов у військову частину і нині захищає Україну від російських окупантів.	Любов Плаксюк до 2016 працювала вчителькою історії та права, а потім вирішила вступити до лав ЗСУ. Жінка пройшла шлях від радіотелефоністки до командирки відділення управління, але переломний момент у кар’єрі трапився, коли вона побачила роботу самохідної артилерійської установки: зараз вона – перша жінка, яка очолила артилерійський підрозділ ЗСУ.
Володимир Алєксєєв (позивний «Дєрік») на початок широкомасштабного вторгнення російської армії в Україну працював директором школи у Гнідинцях Чернігівської області. Був учасником освітніх проєктів «Освіторія», «Всеосвіта», «Право на освіту», переймався реформами і розвитком освітньої сфери, був автором інноваційних методичних розробок, вебінарів. Тепер цей 33-річний чоловік – оператор взводу протитанкових керованих ракет, несе службу у окремому стрілецькому батальйоні Збройних сил України.

 

Розділ ІV: «Покликання – Учитель» 

«Покликання учителя є навчання учнів своєю Поведінкою, своїми Знаннями, своєю Людяністю, свою Свободою, своєю Любов’ю, своїм Щастям, своїм Талантом»

Іван Зязюн

У розділі показана педагогічна та волонтерська діяльність українських учителів в надскладних умовах війни.

Вчителі Миколай-Пільського закладу готують обіди для українських захисників.	Максим Тележний навчав дітей брейкдансу в харківському метро.
Вихователька Чернігівського реабілітаційного центру Наталія Песоцька провела 19 днів у пеклі під обстрілами разом із 30 дітьми.	У Харкові, який з 24.02.22 безперервно зазнає ворожих обстрілів, організовано навчання в метро. Заняття проводять педагоги харківських шкіл № 19, 98 та 143.
Павло Степанович — викладач гітари дитячої музичної школи №9 м. Києва. Він весь час знаходився в Україні та працював зі своїми учнями.	Уроки з блокпоста: як учитель Андрій Бован викладав у перші місяці війни. Освітній фронт він поєднує з роботою в теробороні.
Світлана Попова — вчителька математики з Бородянки. Проводила онлайн-заняття для школярів біля зруйнованого окупантами будинку за температури +10 градусів.	Учитель історії, директор Благовіщенського НВК №2 зараз захищає Україну. У 2022 році він зміг перемогти у Всеукраїнському конкурсі «Вчитель року».
Євгенія Самаріна з Харкова все життя працювала з дітьми. Після початку повномасштабного вторгнення, подавши заявку на волонтерську участь у проекті “Спільно.Точки зустрічі”, Євгенія почала заняття з дітьми в харківському метро.	Збірка вчительських історій про війну «Жити, щоб навчати» від премії Global Teacher Prize Ukraine. У збірці 80 вчительських історій про війну, що стали символічним підсумком року незламності та змін. Герої збірки — українські освітяни з різних регіонів і з різними досвідами пережитого.

 

Розділ V: Відеоматеріали «Уроки війни»

1.Ютуб-канал Педагогічного музею. Уроки війни. Як українські школярі наближають перемогу. Ч. 1.

 

2. Ютуб-канал Педагогічного музею. Уроки війни. Як українські школярі наближають перемогу. Частина 2. 

 

3. Ютуб-канал Педагогічного музею. Уроки війни. Педагоги-волонтери.

 

4. Ютуб-канал Педагогічного музею. Освітяни в Збройних Силах України | До Дня Захисників та Захисниць України.

 

5. До Дня працівників освіти миколаївський телеканал «МАРТ» випустив кліп за учасю вчителів Миколаєва. Пісню виконують педагоги на тлі зруйнованих росіянами навчальних закладів міста.

 

6. Ютуб-канал Педагогічного музею. Уроки війни: освіта України під час російсько-української війни.

 

7. Ютуб-канал Педагогічного музею. Покликання учитель: про навчання дітей у метро та в укриттях. 

 

8. Ютуб-канал Педагогічного музею. Уроки війни: Зруйновані школи. Частина 1.

 

9. Ютуб-канал Педагогічного музею. Уроки війни: Вкрадене дитинство.

10. Ютуб-канал Педагогічного музею. Уроки війни: Зруйновані школи. Частина 2.

 

Співробітники Педагогічного музею України продовжують працювати над онлайн-проєктом «Уроки війни». Тому «Віртуальна фотовідеовиставка «Уроки війни» (освіта України під час російсько-української війни)» буде постіно оновлюватися, поповнюючися новими матеріалами. 

Над виставкою працювали

наукові співробітники

Педагогічного музею України