19 березня 2019 р. в межах соціального освітнього проекту «Педагогіка позитиву» у Педагогічному музеї України відбувся семінар «Доступний музей: інклюзія в музейному просторі». Після вітального слова директора Педагогічного музею Олександра Міхна, доцент кафедри загальної та соціальної педагогіки ЛНУ ім. І. Франка Олексій Караманов у доповіді «Сучасні підходи до організації проектної роботи в інклюзивному музейному просторі» акцентував на важливості розуміння нової місії сучасних музеїв як відкритих культурних та освітніх центрів, які мають активно впроваджувати у суспільно-громадському просторі різноманітні культурні практики. Для цього необхідно постійно розширювати значення інклюзивного музейного простору, адаптуючи його для різних відвідувачів з особливими потребами. Це потребує планування, розробки та втілення інклюзивних музейно-педагогічних проектів, які мають бути не лише локальними та закритими, а привертати увагу і громадськості,і працівників різних закладів культури.

Саме на практичному досвіді упровадження таких проектів наголосили співробітники Музею народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького – Леся Гарасим, заступник Директора з питань розвитку, та Оксана Омельчук, учений секретар цього ж музею, у спільній доповіді «Музей на дотик» — долаємо бар’єри: особливості практичної реалізації інклюзивного проекту». Вони детально зупинилися на теоретичних і практичних аспектах упровадження в інклюзивному музейному просторі проекту «Музей на дотик», визначили його головні етапи; наголосили на проблемах, які виникали у процесі реалізації проекту, відзначили роль експертів, які надавали консультації та практичні поради на практичних семінарах, майстер-класах, хакатонах, круглих столах.

Також на прикладі музею-скансену було обґрунтовано практичні поради для музейників та педагогів щодо особливостей взаємодії з учнями, студентами, які мають особливі освітні потреби.

Доповідь Завідувача відділу зброї Львівського історичного музею «Музей-Арсенал» Тараса Процака була присвячена вивченню можливостей форм роботи музею з неповносправними особами. Зокрема, на прикладі роботи з незрячими відвідувачами у відділі зброї «Музей Арсенал» Львівського історичного музею, він розповів, як впроваджується аудіодискрипція (тифлокоментування) – створення окремої звукової доріжки із закадровим описом персонажа, предмета, простору або дії у відеопродукції для сліпих, осіб з порушеннями зору та осіб з дислексією. а також як відбувається процес реального включення осіб з інвалідністю в активне суспільне життя громадського простору міста Львова. Також у доповіді було зазначено про туристичні маршрути і музейні експозиції Львова, пристосовані для людей з порушенням зору.

На завершення учасники семінару оглянули виставку «Шляхи освіти слов’янських народів», яка нині експонується у виставковій залі Педагогічного музею України і частково адаптована для осіб з тяжкими порушеннями зору (автор адаптації – Кіра Степанович. старший науковий співробітник музею)

У обговоренні акцентованих доповідачами проблем взяли участь Олександр Міхно, директор Педагогічного музею України, канд. пед. наук, Оксана Матвійчук, доцент Інституту післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка, канд. пед. наук, Тарас Рак, старший науковий співробітник Львівського історичного музею, Ольга Гончаренко, фахівець відділу музейно-освітньої роботи Києво-Печерського історико-культурного заповідника, та вчителі київських шкіл-інтернатів.

Складовою семінару стало створення та перше засідання Робочої групи освітнього проекту «Відкритий музей: сучасні культурні практики».

У підсумку учасники заходу наголосили, що семінар згуртував фахівців різних галузей знань і професій – вчителів, музейних працівників, науковців, викладачів вишів, які спільно працюють над вивченням різних аспектів музейно-педагогічної діяльності. Також було прийнято рішення цим семінаром започаткувати освітній проект «Відкритий музей: сучасні культурні практики», наступний захід якого заплановано провести в Музеї народної архітектури і побуту ім. К. Шептицького у Львові.

Олексій Караманов

Музей народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького

Педагогічний музей України Національної академії педагогічних наук України

Лабораторія музейної педагогіки

Львівського національного університету імені Івана Франка

Педагогічний коледж

Львівського національного університету імені Івана Франка

16 травня 2019 року

запрошуємо до участі у науково-практичному семінарі

«Музей як простір гри: сучасні підходи та технології»

У сучасному музейному просторі усе більшого значення набувають ігрові технології, які змінюють концептуальне бачення музею, наповнюючи його освітню і просвітницьку діяльність новим змістом, побудованим на основі комунікації, культури участі, застосуванні сучасних інформаційних ресурсів. Метою семінару, який відбувається у межах проекту «Відкритий музей: сучасні культурні практики», є дискусія щодо різних інтерпретацій ігрової діяльності у музейному просторі та осмислення її теоретичного та практичного значення.

Напрями для обговорення:

— Освітня функція музею у системі ігрових технологій;

— Сучасні ігрові форми і методи музейної комунікації;

— Ед’ютейнмент в музеї у роботі з дитячою аудиторією;

— Музейно-педагогічні засади ігрової діяльності;

— Особливості застосування ігрових технологій в музеях різного профілю;

— Інклюзивні принципи застосування гри у просторі музею

Модератори: Олексій Караманов, Оксана Сурмач, Леся Гарасим.

Для участі у семінарі потрібно до 1 травня 2019 р. подати заявку довільної форми, обраний напрям для обговорення та тему виступу (повідомлення).

Усі витрати, пов’язані з участю в семінарі, оплачують учасники власним коштом або за рахунок сторони, що відряджає.

Заявки і теми для участі у семінарі приймаються за адресою:

e-mail: lesia_harasym@ukr.net

Леся Гарасим, +38 (097) 35 96 217