Ряппо Ян Петрович народився 11 квітня 1880 р. у Вероському повіті Естонії в селянській родині. Юнаком переїхав до Санкт-Петербурга, де з 1899 до 1904  працював на заводі Вестінгауза, саме там долучився до роботи соціалістичних гуртків і почав брати участь у революційному русі.

Вищу освіту Я. Ряппо здобував на історико-філологічному факультеті та факультеті східних мов Петербурзького університету (1904 –1909). Після завершення навчання вчителював спочатку на батьківщині, а потім повернувся до Петербурга, де також займався педагогічною діяльністю.

У 1917  Я.  Ряппо переїхав до України. Очолював відділи освіти: 1919 – у Миколаєві, 1920 – в Одесі. Деякий час працював держслубовцем у Києві. В 1921  перебрався до Харкова, де повернувся до освітянської праці.

Невід’ємною частиною різнобічної діяльності Я.  Ряппо було редагування ним педагогічного часопису «Шлях освіти» з 1922 по 1927. Майже в кожному номері журналу він уміщував свої статті, присвячені актуальним проблемам освіти, а також узагальненню історичного досвіду педагогіки.

Окремої уваги заслуговує внесок Я. П. Ряппо у створення Українського науково-дослідного інституту педагогіки (УНДІП) – нині Інститут педагогіки Національної академії педагогічних наук України. На першій виїзній сесії в Києві 25 січня 1926  Державний науково-методологічний комітет Наркомосу, який очолював Ян Петрович, разом із пленумом Управління науки розглянув питання про організацію цього наукового закладу як єдиного науково-педагогічного центру, що на науковій основі мав вирішувати тогочасні педагогічні проблеми. Вже 2 квітня 1926 Держнаукметодком ухвалив постанову про створення УНДІПу.

 У 1928 Я. П. Ряппо тимчасово залишив роботу в освітній галузі, проте продовжив свою діяльність на високих державних посадах: у 1928 –1938 працював наркомом легкої промисловості, потім – заступником голови Вищої ради народного господарства УРСР. До освітянської галузі повернувся під час війни: спочатку працював у Наркоматі освіти Башкирії, пізніше очолив московську філію українського педагогічного видавництва «Радянська школа», організовував видання підручників для шкіл України. Після звільнення від окупації м. Києва і відновлення роботи владних структур, він переїхав до української столиці на початку 1944. Керував науково-методичним кабінетом Міністерства освіти УРСР. У 1948  вийшов на пенсію і до кінця життя вів літературну діяльність. Декілька останніх років життя Я. Ряппо жив і працював у м. Житомирі.

Помер Ян Ряппо 14 квітня 1958 на своїй історичній батьківщині у м. Таллінні. Похований поруч зі своєю дружиною Анфісою Йосипівною на Байковому кладовищі у м. Києві.

Детальніше про Я. Ряппо ви можете ознайомитись за посиланням http://pmu.in.ua/virtual-exhibitions/riappo_135_rokiv/.