100 років від дня народження Олени Дубинчук (1919—1994), українського педагога, методиста, фахівця з методики викладання математики

Я з прекрасного Поділля,

а звуть мене Олена Дубинчук.

Олена Степанівна Дубинчук народилася 21 травня 1919 р. в м. Ямпіль на Вінниччині в учительській родині.

1926—1936 — навчається в 7-ій політехнічній та Ямпільській середній школі, яку закінчує з відмінним атестатом.

1936—1941 — навчається на механіко-математичному факультеті Київського державного університету ім. Тараса Шевченка.

1941—1944 — працює вчителем математики у школах Ростовської, Саратовської областей (Росія) під час Другої світової війни.

1944—1951 — працює вчителем математики у с. Тарасівка (на Київщині).

1951—1954 — навчається в аспірантурі Науково-дослідного інституту педагогіки. Паралельно викладає курс елементарної математики в Київському державному педагогічному інституті ім. О. М. Горького.

1954 — захищає кандидатську дисертацію «Вузлові питання арифметики в п’ятому класі» (під керівництвом доц. Д. М. Маєргойза).

1962 — одержує вчення звання старшого наукового співробітника за спеціальністю «Методика математики».

1967 — завідує сектором методики математики у відділі методи математики і фізики НДІ педагогіки УРСР.

1977 — очолила новостворену лабораторію професійно-технічної освіти НДІ педагогіки.

1981 — призначено завідувачкою сектору дидактики відділу профтехосвіти НДІ педагогіки.

1985 — старший науковий співробітник лабораторії профтехосвіти.

1990 — провідний науковий співробітник лабораторії профтехосвіти.

1992 — провідний науковий співробітник лабораторії профтехосвіти Інституту педагогіки і психології професійної освіти.

20 жовтня 1994 — померла.

1975 рік

1980-ті роки

Педагогічній діяльності Олени Степанівни Дубинчук були притаманні нетрадиційний підхід до викладання й пошуки оптимального вирішення проблем навчання математики, прагнення всіма можливими засобами розвивати індивідуальність кожного учня, прищеплювати любов до математики.

У перший період наукової діяльності (1955—1971) О. С. Дубинчук досліджувала загальні та часткові питання викладання шкільного курсу математики (методики вивчення алгебри у 6, 7, 8 класах і геометрії у 8 класі, стереометрії, розв’язування трикутників методом розгалуженого програмування, розв’язування арифметичних задач за допомогою рівнянь), визначала шляхи вдосконалення підручників з математики для середньої школи, розкривала зв’язок у викладанні математики з трудовим і виробничим навчанням, працювала над засобами підвищення культури математичних записів у старшокласників тощо (опубліковано більш як 10 навчальних посібників).

У 60-ті роки, коли почали переходити від семирічного до обов’язкового восьмирічного навчання, Ольга Степанівна вважала, що впровадження нового змісту освіти мало охоплювати широке коло питань щодо забезпечення зв’язку у викладанні математики з виробничим навчанням, здійснення принципу наступності у навчанні математики.

О. С. Дубинчук цікавили також питання розвитку мислення учнів засобами математики, використання структурних матеріалів та ігор на початковому етапі навчання цього предмета.

Актуальність методичних розробок О. С. Дубинчук забезпечувалась не лише високим науково-професійним рівнем автора, а й тим, що Олена Степанівна не втрачала тісних зв’язків з учителями-практиками, перебувала в гущині проблем шкільного життя. Більше того, вона активно залучала до наукових пошуків учителів, допомагала їм опублікувати статей, сприяла участі в науково-практичних конференціях, засіданнях відділу методики викладання математики і фізики, опікувалась їхніми дослідженнями.

У зв’язку з організацією і функціонуванням в освітній системі країни (1970-ті роки) середніх професійно-технічних училищ (ПТУ) і запровадженням профільного підходу до викладання в них загальноосвітніх дисциплін постала необхідність проведення досліджень зі створення та експериментальної перевірки навчальних планів, програм, підручників і навчальних посібників для цих нових типів навчально-виховних закладів. Саме ці завдання було покладено на співробітників лабораторії професійно-технічної освіти в НДІ педагогіки.

У своїх численних працях авторка зазначала важливість профілювання освітнього процесу в ПТУ, яке впливає на мету навчання, зміст і структуру засвоєння учнями кожного предмета в достатньому обсязі. Наголошуючи на необхідності й важливості раціонального добору навчального матеріалу для оволодіння учнями цих закладів повноцінної і ґрунтовної підготовки із загальноосвітніх предметів, щоб їхній рівень знань не поступався за якістю відповідному рівню школярів.

Поряд з педагогічними й методичними проблемами профтехосвіти у 70-90 роках О. С. Дубинчук продовжувала вести суто методико-математичні дослідження.

Я ученій Олені Степанівні було притаманне вміння створювати авторські колективи і бути їхньої душею. Завдяки організованій ній співпраці багатьох фахівців побачила світ величезна кількість науково-методичної літератури.

Завдяки захопленості своєю справою, талантові керівника й наставника О. С. Дубинчук вдалося залучити до наукової роботи багатьох здібних учених-дослідників, а 25 з них під її керівництвом захистили кандидатські дисертації. Тематика дисертаційних досліджень, виконаних під керівництвом Олени Степанівни, охоплює широкий спектр питань: від історії розвитку методико-математичної думки до часткових проблем певних математичних курсів, від загальнопедагогічних проблем навчання і виховання учнів ПТУ до методичних проблем викладання математики в ПТУ.

О. С. Дубинчук залишила багату методико-математичну спадщину, яка налічує близько 200 публікацій.

У комплексі О. С. Дубинчуку Педагогічному музеї України зберігаються фото, книги, статті у фаховій педагогічній періодиці, оригінали дипломів, медалей, грамот,посвідчень, рукописівта інші матеріали (більше 130 експонатів).

Підготував

провідний науковий співробітник музею

Віктор Гайдей

Список літератури про О. С. Дубинчук

  1. Ничкало Н.Г. Видатний український педагог О.С.Дубинчук/ Н.Г.Ничкало// Професійно-технічна освіта. — 1999. — №2. — С. 15–17.
  2. Оврас А. Основні етапи науково-педагогічної діяльності О.С.Дубинчук/А. З. Оврас// Професійно-технічна освіта. — 1999. — № 2. — С. 18–19.
  3. Румянцева Д. І. Педагог, наставник, учений/ Д.І. Румянцева // Професійно-технічна освіта. — 1999. — № 2. — С. 20.
  4. Дічек Н. П. Дубинчук Олена Степанівна (1919—1994) // Українська педагогіка в персоналіях: у 2-х кн. : навч. посіб. / за ред. О. В. Сухомлинської. — Київ : Либідь, 2005. — Т. 2. — С. 496—500.