До 145-річчя від дня народження Миколи Грунського (1872—1951), українського вченого-мовознавця, педагога

Грунський М.К.Микола Кузьмич Грунський народився 10 жовтня 1872 р. в м. Суми в сім’ї службовця. Після закінчення історико-філологічного факультету Харківського університету в 1900 р. залишився працювати в університеті в якості приват-доцента: читав курси історії слов’янських літератур, згодом слов’янських мов та старослов’янської палеографії.

В 1903 р. молодий вчений переїхав в Юр’єв (нині м. Тарту в Естонії), де працював викладачем гімназії, а потім екстраординарним професором у Юр’євському університеті.

З 1915 до 1949 р.  беззмінно керував кафедрою російського мовознавства Київського університету, до останніх днів був професором цього університету, а у 1919—1920 рр. — ректором університету.

Одночасно від 1920 р. працював у мовознавчих комісіях АН УРСР, протягом 1930—1950 рр. був старшим науковим співробітником в Інституті мовознавства АН УРСР, де брав участь у підготовці російсько-українського словника та сучасного українського правопису. Вивчав проблеми походження слов’янського письма, палеографії; мову найдавніших пам’яток, зокрема Київських глаголичних листків, Охридського та Зографського євангелій тощо. Досліджував та видавав «Слово о полку Ігоревім», переклав цей твір українською мовою (1931). Автор низки підручників та посібників зі старослов’янської, російської та української мов, лексикографії, педагогіки та методики викладання мови, серед них: «Лекции по древнецерковнославянскому языку» (1906; 1914), «Лекции по педагогике» (1908; 1909; 1914), «Русский язык» (1913), «Украинская грамматика» (1918), «Вступ до слов’янського мовознавства» (1941;1946) та ін.

Багато уваги М.К.Грунський приділяв і питанням педагогіки, методики викладання. Спеціальні дослідження Миколи Кузьмича присвячені педагогічні спадщині К. Ушинського, М. Пирогова, Л. Толстого.

М. Грунський був не тільки видатним вченим але й громадським діячем, публіцистом, широко популяризував наукові досягнення в галузі славістики, часто друкувався на сторінках преси.

13 серпня 1951 р. Микола Грунський пішов з життя, похований у Києві на Лук’янівському кладовищі.

        У фондах Педагогічного музею України зберігаються матеріали, пов’язані з життям та діяльністю Миколи Грунського, а також деякі статті про вченого у фаховій педагогічній періодиці:

1. Грунский Н.К. Н.И. Пирогов, его педагогическая деятельность и взгляды. — Юрьев: Тип. К.Маттисена, 1907.

2. Грунский Н.К. Лекции по педагогике. 2-е изд. — Юрьев: Тип. К.Маттисена, 1914.

3. Грунский Н. К. О преподавании русского и древне-церковно-славянского языков в высшей школе. – Киев: Типография Университета Св. Владимира, 1917.

4. Грунский Н.К. Хрестоматия новой украинской литературы. – Київ: Друкарня Міністерства Внутрішніх Справ, 1919

5. Стаховський М.М. Хроніка. Микола Кузьмич Грунський // Українська мова в школі. 1951. — №4.

6. Черторижська Т.К. Лингвистическое наследство. Николай Кузьмич Грунский (1872—1951) // Русский язык в школе. 1973. — №1.

 

Untitled.FR12 - 0005 Untitled.FR12 - 0004 Untitled.FR12 - 0001