My Calendar

Events in Апрель 2021

Понедельник Вторник Среда Четверг Пятница Суббота Воскресенье
29.03.2021
30.03.2021(1 event)

All day: Олексій Русько: 115 років

All day
30.03.2021

Він міг стати відомим хіміком, але організаторський талант керівника, вміння формувати і очолювати колектив допоміг йому стати наймолодшим ректором Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка і наймолодшим ректором на теренах колишнього  СРСР.

Сьогодні – 115 років від дня народження Олексія Микитовича Руська, українського педагога, хіміка, ректора Київського державного університету (1938-1944), заступника міністра народної освіти УРСР (1944-1958); члена-кореспондента Академії педагогічних наук РРФСР, директора Науково-дослідного інституту педагогіки УРСР (1958-1964).

Олексій Русько розпочав педагогічну діяльність 1932 на посаді викладача хімії в Київському державному педагогічному інституті ім. О.М. Горького. Згодом був призначений деканом факультету, а потім і заступником директора інституту з навчальної роботи. У 1938-1944 був ректором Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка. Саме за його ректорства розширились наукові зв’язки КДУ з іншими університетами СРСР, значно активізувалась робота наукового студентського товариства, пожвавилась культурно-масова робота в університеті.

З 1944 – заступник міністра народної освіти. Працював над вирішенням нагальних питань: відновлення мережі педагогічних вишів і технікумів, створення їхньої матеріально-технічної бази, знищеної під час війни, забезпечення навчальних закладів необхідною навчально-методичною літературою та ін. Продовжуючи викладати неорганічну хімію в Київському університеті та Київському педагогічному інституті, 1948 захистив у Ленінграді дисертацію на ступінь кандидата педагогічних наук.

О. Русько – автор понад 100 наукових праць, серед яких науково-методичні посібники й підручники з хімії для вищих і середніх навчальних закладів.

З 1958 по 1964 Олексі Русько очолював Науково-дослідний інститут педагогіки УРСР (нині Інститут педагогіки НАПН України). Був одним з організаторів і першим головою Педагогічного товариства УРСР (з 1960), керівником педагогічної секції комісії ЮНЕСКО в Українській РСР.

Помер Олексій Русько 25 серпня 1964 у Києві й похований на Байковому цвинтарі.

 

31.03.2021(1 event)

All day: Рене Декарт: 425 років

All day
31.03.2021

425 років від дня народження Рене Декарта (Renе Descartes; 1596–1650), французького філософа

 

Звертаючись до життєвих колізій і творчої лабораторії Рене Декарта, не перестаєш дивуватися: як він міг легко переходити від математики до механіки, від механіки – до медицини, від медицини – до астрономії та оптики. З його іменем пов'язане творення аналітичної геометрії, введення перемінних величин у математику, встановлення зв'язку геометричної фігури з числом, формулювання закону дії і протидії, обґрунтування методу раціоналістичної дедукції.

Народився Рене Декарт 31 березня 1596 в місті Лае (зараз – Декарт). Його мати померла через декілька днів після народження сина. Його віддали на виховання єзуїтам в коледж Ла-Флеш (Анжу). Схоластична спрямованість єзуїтських коледжів не особливо налаштовували до навчання, а тому учитися Рене не любив. В 17 років його цікавили лише фехтування і верхова їзда. Після переїзду в Париж – гульбища, карти, і важко було навіть подумати, що з нього вийде одна з найвидатніших особистостей в історії людства.

Таємно від родичів і друзів Рене знімає тихий будиночок в Сен-Жерменському передмісті Парижа, зачиняється в ньому і два роки вивчає математику. Саме в цей час формується і особливість його творчої лабораторії. Услід за іншими мислителями того часу Декарт різко виступає проти схоластики, її засилля у філософії. На противагу схоластиці він вводить принцип методологічного сумніву (cogito ergo sum), наголошуючи на праві людини самостійно досягати істини власним розумом.

Далі Декарт мандрує Європою: Австрія, Богемія, Німеччина, Угорщина,

Швейцарія, Італія. Після тривалих подорожей Рене повертається до Парижа, але потім вирушає до Голландії, де живе двадцять років. Саме тут він створює свої знамениті праці «Міркування про метод», «Метафізичні роздуми про першу філософію», «Начала філософії», – книги, які на довгі роки визначать шлях розвитку науки і філософії.

Декарт вніс в педагогіку дух раціоналізму. Його педагогічним ідеалом був розвиток ясного доказового мислення. Навчанню, заснованому на рутинному заучуванні, філософ протиставляв свободу думки і раціональне прагнення до знань.

Наприкінці 1649 шведська королева Христина запрошує Декарта читати їй лекції з філософії, сподіваючись з його допомогою створити Шведську академію наук. Декарт запрошення прийняв, однак перебування в Стокгольмі тривало лише декілька місяців. Тут він захворів на запалення легенів. Хвороба проходила надто важко, з постійною втратою свідомості. Отямившись, він тихо промовив: «Пора в дорогу, душа моя». Це були останні слова Декарта.

Помер Рене Декарт 11 лютого 1650, не доживши одного місяця до 54-х років.

01.04.2021
02.04.2021
03.04.2021
04.04.2021
05.04.2021
06.04.2021(1 event)

All day: Норман Аллісон Кроуде: 100 років

All day
06.04.2021

100 років тому народився Норман Аллісон Кроудер, американський вчений, педагог, винахідник розгалуженого алгоритму програмованого навчання.

Норман Кроудер був дуже освіченою людиною: він навчався в таких навчальних закладах, як Коледж Рід (Reed College), Стенфордський универститет, Медичний університет Святого Льюїса та Університет Чикаго.

Вчений є  автором і редактором серії навчальних посібників TutorText, опублікованої Doubleday у Нью-Йорку, включаючи "Арифметику комп'ютерів" (1958) та серію "Наука і технологія Aldus-Doubleday".

Норман Аллісон Кроудер був ініціатором та головним представником теорії розгалуження програмованого навчання, яку втілювала серія TutorText. Він також був досвідченим електромеханічним конструктором та винахідником AutoTutor, автономної настільної навчальної машини, яка використовувалася для адаптації заняття для учнів та студентів. В її основі лежить теорія розгалуження, за допомогою якої складність матеріалу адаптується до учня на основі його зань, що визначається правильністю відповідей на машині.  Оригінальний AutoTutor був випущений на початку 1960-х років, задовго персональних комп'ютерів. Пізніше, будучи професором Технічного коледжу Іллінойсу, він заснував наукову компанію «Crowder Scientific Company» для реалізації своїх ідей комп'ютерного навчання.

Помер Норман Аллісон Кроудер від раку легенів в 1998 році.

07.04.2021
08.04.2021
09.04.2021(1 event)

All day: Фріц Ґансберг: 9 квітня

All day
09.04.2021

150 років від дня народження Фріца Ґансберга (Fritz Gansberg; 1871–1950), німецького педагога

 

Фріц Ґансберг народився 9 квітня 1871 у Бремені.  Закінчив учительську семінарію. Викладав у народній школі в Бремені. Відмовившись від особистого життя, він присвятив все своє життя школі і своїм вихованцям. На початку ХХ століття виступав з різкою критикою традиційної школи з позицій, близьких до теорії вільного виховання. Його педагогічні погляди сформувалися під впливом «філософії життя», ідей трудової школи, руху за художнє виховання. Мету виховання Ф. Ґансберг бачив у формуванні особистості за допомогою творчого саморозвитку. Серед методів навчання перевагу віддавав живому слову.

У педагогічній практиці застосовував розповідь, пов'язану з конкретною ситуацією, бесіди, твори (переважно на вільні теми). Був активним пропагандистом захоплюючої популярної літератури, що сприяє оволодінню виразними багатствами рідної мови. Склав численні методично опрацьовані книги для читання, серед яких хрестоматія «У нас вдома» (1905), яка багаторазово перевидавалася, посібники з розвитку мовлення для німецької народної школи.

Зараховуючи себе до прихильників трудової школи, Ґансберг під працею розумів пізнавальну діяльність учнів, пов'язану з продуктивними розумовими заняттями. Розробляв переважно дидактичну проблематику, але певну увага приділяв і загальнотеоретичним питанням пізнання, мислення і розвитку здібностей. Ф. Ґансберг мало уваги надавав навчальному плану. На його думку, «важливі не предмети викладання, а пробудження продуктивних сил дитини. Тому не може бути жодних обов'язкових педагогічних норм. Будь-яка регламентація в цій сфері веде до ремісництва в педагогіці». Педагог засуджував наочне навчання, в якому конкретні предмети, картини, моделі знаходилися в центрі педагогічного процесу. Таке наочне навчання не формувало активності в учнів. Все навчання, за Ґансбергом,має виходити з навколишньої дійсності і спиратися на вивчення джерел. Найважливіші з них – природа і експеримент.

Ф. Ґансберг сформулював формулу антимети школи навчання: «Як добре можна втихомирювати неспокійні голови задаванням уроків!». Головним фактором розумового розвитку вважав активне засвоєння мови, одночасно яскраво і переконливо виступав проти вербалізму. Створив модель школи як «робочої громади» і розробив проблему педагогічного керівництва як такого.

Помер Фріц Ґансберг 2 грудня 1950 р. у Бремені.

10.04.2021
11.04.2021
12.04.2021
13.04.2021
14.04.2021
15.04.2021
16.04.2021(1 event)

All day: Зінаїда Слєпкань: 90 років

All day
16.04.2021

Зінаїда Слєпкань (1931 – 2008) – перша в Україні жінка‒доктор педагогічних наук з методики навчання математики (1987), фундаторка української наукової школи з теорії та методики навчання математики в середніх і вищих закладах освіти.

Зінаїда Іванівна народилася 16 квітня 1931 в селі Печенжиці (Росія), куди у 1930-х із Запорізької області було вислано її родину. У 1953 з відзнакою закінчила фізико-математичний факультет Мелітопольського педагогічного інституту. З того часу математика стала покликом її долі.Перші дослідження з методики навчання математики стосувалися культури тригонометричних обчислень. Основні результати вчена виклала у своїй праці «Тригонометричні обчислення» (1962).

45 років наукової діяльності пов’язують Зінаїду Слєпкань з Національним педагогічним університетом імені М. П. Драгоманова. З 1966 – доцентка, з 1983 – завідувачка кафедри елементарної математики та методики математики, а з 2005 – професорка кафедри педагогіки і психології вищої школи. Зінаїда Іванівна авторка багатьох публікацій, навчальних посібників і підручників для учнів, студентів і вчителів. Наукові дослідження вченої окреслюють питання розвивального навчання математики («Методика навчання математики» (2000, 2006), «Збірник задач з алгебри і початків аналізу» (2003); аналіз психологічних закономірностей окремих навчальних процесів, засвоєння математичних понять, розв’язування задач, доведення теорем («Наукові засади педагогічного процесу у вищій школі»  (2000, 2005).  Всі українські школи десятиліттями працюють за підручником «Алгебра і початки аналізу 10-11», (1995, 1998, 2001) створеним З. Слєпкань у співавторстві з М. Шкілем та О. Дубинчук.

На пошану педагогині, до її 85-річчя (2016) фахівці наукової бібліотеки НПУ імені М. П. Драгоманова підготували біобібліографічний покажчик з серії «Вчені НПУ імені М. П. Драгоманова», який містить нарис науково-педагогічної і громадської діяльності, спогади колег, основні дати життя та діяльності, бібліографічний покажчик друкованих праць професоркиЗінаїди  Іванівни Слєпкань, представників наукової школи та літературу про її життя та діяльність, іменний покажчик, фотоальбом.

17.04.2021
18.04.2021
19.04.2021(1 event)

All day: Густав Теодор Фехнер: 220 років

All day
19.04.2021

220 років від дня народження Густава Теодора Фехнера (Gustav Theodor Fechner; 1801–1887), німецького фізика, філософа, засновник психофізики

 

Народився Густав Теодор Фехнер 19 квітня 1801 у Грос-Зерхені (нині с. Жаркі-Великі в Польщі). Закінчив медико-хірургічну академію в Дрездені. У 16 років був зарахований на медичний факультет Лейпцизького університету. Ступінь доктора медицини отримав в 1822. Протягом 12 років заробляв на життя перекладами довідників з фізики і хімії, а також читав лекції в університеті і публікував результати своїх фізичних досліджень.

В 1835 отримав престижну посаду професора в університеті Лейпцига, але потім впав у депресію, яка тривала кілька років. Імовірно, хвороба Фехнера була невротичного характеру. Це підтверджується тим, яким дивовижним чином він вилікувався. Одужання почалося з того, що одна знайома Фехнера розповіла йому про свій сон, в якому вона годувала його сирим окостом зі спеціями, маринованим в рейнському вині і лимонному соку. Наступного дня вона приготувала цю страву і принесла Фехнеру, наполягаючи, щоб він з'їв її. Неохоче він спробував шматочок, а потім їв все більше цього окосту, заявляючи, що відчуває себе все краще. Одного разу він побачив сон, з якого чітко запам'ятав число 77. З цього він зробив висновок, що його одужання займе 77 днів. Так воно і сталося.

Самопочуття Фехнера покращилося настільки, що депресія перейшла в ейфорію. Його стали переслідувати галюцинації, він почав стверджувати, що Бог вибрав його, щоб розкрити всі таємниці світу. У цьому стані Фехнер розробив так званий принцип задоволення, пізніше З. Фрейд скористається ним у своїй роботі. У 1844 Фехнер, отримавши невелику пенсію, за станом здоров'я був звільнений з університету, хоча всі наступні 43 роки життя його здоров'я залишалося чудовим. Помер Фехнер 18 листопада 1887 у віці 86 років.

22 жовтня 1850 – важлива дата в історії психології. Вранці того дня Фехнера – коли він ще лежав у ліжку – осяяло, що існує закон, що встановлює зв'язок між мозком і тілом: цей закон може бути виражений через кількісне відношення між психічним відчуттям і фізичним подразником. Фехнер дійшов висновку, що підвищення рівня подразнення не викликає ідентичного зростання інтенсивності відчуття – зі збільшенням інтенсивності подразнення в геометричній прогресії інтенсивність відчуттів зростає лише в арифметичній. Наприклад, звук дзвіночка, доданий до звучання ще одного дзвіночка, позначається на відчуттях набагато більшою мірою, ніж звук того ж дзвіночка, доданий до звучання десяти дзвіночків. Отже, Фехнер визначив, що відчуття та подразник піддаються вимірюванням, тож співвідношення між ними можна виразити у вигляді формули S = К log R, де S – величина відчуття, К – експериментально визначена константа, R – величина подразника. Співвідношення подразників до відчуття має вигляд логарифмічної кривої.

В 1860 вчений опублікував розвідку «Елементи психофізики», яку вважають першою працею з експериментальної психології. Термін «психофізика» Фехнер запропонував на означення науки, що вивчає зв'язок між психічним і фізичним світом, досліджує взаємозв'язок між психічними та фізичними процесами. Фехнер описував свої теоретичні погляди та експериментальні дані детально, в чіткій доказовій формі. Він продемонстрував, що психічні явища можна досліджувати відповідно до загальноприйнятих наукових критеріїв. Учений подав приклад своїм сучасникам, і це стало початком наукової психології.

20.04.2021
21.04.2021
22.04.2021
23.04.2021
24.04.2021(1 event)

All day: Іван Верхратський: 175 років

All day
24.04.2021

Іван Верхратський був видатним педагогом, науковцем, громадським діячем, послідовним просвітителем і, звісно, — великим патріотом.

Іван Григорович Верхратський народився 24 квітня 1846 в селі Більче, нині с. Більче-Золоте Тернопільської області. У 1868 закінчив філософський факультет Львівського університету і природничі курси в Кракові (1874). З 1868 викладав українську та німецьку мови у Дрогобицькій державній гімназії імені Франца Йосифа I, де його учнем був Іван Франко. Пізніше І.Верхратський також викладав природознавство в українських гімназіях Станіславова і Львова.

І.Верхратський — видавець та редактор літературно-наукового журналу «Денниця» (Станіславів, 1880), у якому публікував свої поетичні твори, реалізував себе як перекладач і вчений-біолог. Мав псевдоніми Любарт Горовський, Любарт Співомир Лосун, Подоляк, Щипавка та ін. Був членом Фізіографічного товариства у Кракові (1873), Товариства «Просвіта», Наукового Товариства імені Шевченка у Львові (з 1899) і першим головою його математично-природничо-лікарської секції.

Мовознавчі зацікавлення вченого у галузі діалектології виявлялися у таких напрямах: класифікація говорів південно-західного наріччя, ґрунтовний і широкий опис говорів та говірок, тлумачення походження етнонімів. Він є автором наукових праць з української діалектології й лексикології, а саме: «Знадоби до словаря южноруского» (1877); «Знадоби до пізнання угорсько-руских говорів» (1899-1901), «Про говір галицьких лемків» (1902) та ін. І.Верхратський заклав основи української науково-природознавчої термінології працею «Початки до уложення номенклатури й термінології природописної, народної» (1864-1879).

У роки вчителювання працював над поширення української мови в науці й освіті. Писав українські підручники для гімназій з ботаніки, зоології й мінералогії, перекладав їх з польської, німецької та російської мов. Опрацював українською мовою (за Е. Гіклем) підручник «Ботаніка для шкіл низших гімназіяльних і реальних» (1873), за О.Ростафінським — «Ботаніка на низші кляси шкіл середних» (1893) і «Ботаніка на висші кляси шкіл середних» (1896), підручник з мінералогії (за М. Ломницьким, 1893, 1898). Крім перекладних шкільних посібників, написав самостійно «Зоологію» для І і ІІ класів (1895, 1899, 1906, а за ред. М.Мельника вийшло її видання в 1921), «Ботаніку для І і ІІ класів» (1905, 1912, за ред. І.Сметанського 1922). 1897 опубліковано підручник із «Соматології». Гостро виступав проти русифікації, обстоював фонетичний правопис. Видав праці «У справі народного язика» (1873), «В ділі управильнення правописі» (1880).

У фондах Педагогічного музею зберігається підручник І.Верхратського «Ботаніка» (Львів, 1922).

Іван Верхратський помер 29 листопада 1919. Похований на Личаківському цвинтарі у Львові.

25.04.2021
26.04.2021
27.04.2021
28.04.2021
29.04.2021(1 event)

All day: Вільяма Штерна: 150 років

All day
29.04.2021

150 років від дня народження Вільяма Льюїса Штерна (William Lewis Stern; 1871–1938), німецького психолога і філософа, одного з піонерів диференціальної психології та психології особистості.

Вільям Льюїс Штерн народився 29 квітня 1871 в Берліні. В 1893 отримав ступінь доктора філософії в Берлінському університеті. Викладав в університеті Бреслау з 1897 по 1916. У 1916 призначений професором психології в Гамбурзькому університеті, і залишався на цій посаді до 1933. Після приходу нацистів до влади емігрував спочатку в Нідерланди, а в 1934 – в США, де працював на посаді професора в Дюкському університеті до своєї смерті.

У 1912  Штерн увів поняття коефіцієнту інтелекту або ай-к'ю чи айк'ю (англ. IQ –intelligence quotient). Він спрямував увагу на серйозні недоліки розумового віку як показника в шкалах Біне. Штерн запропонував використовувати як показник інтелекту частку від ділення розумового віку на хронологічний. Ай-к'ю вперше був використаний у шкалі інтелекту Стенфорда-Біне у 1916.

Досліджуючи мовлення дітей, Штерн дійшов висновку, що в розвитку мовлення дитина робить одне значне відкриття – відкриття значення слова, відкриття того, що кожен предмет має свою назву, яке вона робить приблизно в півтора року. Цей період, про який вперше заговорив Штерн, став потім відправною точкою для дослідження мовлення практично у всіх учених, що займалися цією проблемою.

Виділивши 5 основних етапів у розвитку мовлення у дітей, Штерн не лише детально описав їх, фактично розробивши перші нормативи в розвитку мовлення у дітей до 5 років, а й спробував виділити основні тенденції, що визначають цей розвиток, головною з яких є перехід від пасивної до активної мови і від слова до речення. Велике значення мало дослідження Штерном своєрідності аутистичного мислення, його складності і вторинності щодо реалістичного, а також його аналіз ролі малювання в психічному розвитку дітей. Головним тут є відкриття Штерном ролі схеми, що допомагає дітям перейти від уявлень до понять. Ця ідея Штерна допомогла відкриттю нової форми мислення – наочно-схематичного або модельного мислення, на основі якого й розроблено багато сучасних концепцій розвивального навчання дітей.

Оригінальною ідеєю В. Штерна було введення поняття «серйозна гра» для опису специфічної поведінки підлітка, пов'язаної з прагненням зрозуміти себе, свої сили, можливості. Серйозну гру Штерн розглядав як сукупність цілого ряду характерних саме для підлітків форм поведінки, що є «проміжними формами між дитячою грою і серйозною і відповідальною діяльністю дорослого». Пробуючи себе в різних видах діяльності, приміряючи їх на себе, підліток зовсім не ставиться до цього як до гри або як до проб. Можна сказати, що таким експериментуванням підліток намагається подолати розрив між його потенційними і реальними можливостями. Нерідко при цьому, зазначає В. Штерн, підліток вчиняє дії, які, як йому здається, наближають його до світу дорослих (починає пити, палити), але які, по суті, є деструктивними.

Помер Вільям  Штерн 27 березня 1938 в Даремі (США).

30.04.2021
01.05.2021
02.05.2021