Пауло Фрейре: 100 років

Пауло Фрейре: 100 років

All day
19.09.2021

100 років від дня народження Пауло Фрейре (Paulo Freire; 1921–1997), бразильського педагога і психолога

Пауло Фрейре народився 19 вересня 1921 в м. Ресіфі, у Бразилії. Переживши економічну кризу 1930-х, він пізнав бідність і голод. Проблеми, з якими він стикнувся у дитинстві, стали основою його майбутніх переконань. Фрейре дотримувався поглядів, що освіта має бути однаково відкритою для всіх верств населення, незалежно від соціального стану, расової та релігійної приналежності.

У 1943 вступив до Університету Ресіфі. Хоча він навчався на юриста, багато часу приділяв вивченню філософії (особливо феноменології) і психології мови. Після випуску він вирішив не працювати за фахом, а став учителем португальської мови в середній школі.

З 1947 до 1957 обіймав посаду директора відділу освіти та культури Соціальної служби для промисловості у штаті Пернамбуку, працював над проблемами шкіл і проводив експерименти з поширення грамотності. В 1959 захистив докторську дисертацію в Університеті Ресіфі, де викладав історію і філософію педагогіки. З 1961 – директор Департаменту культурного розвитку та перший директор (1963) Служби підвищення рівня культури в Університеті Ресіфі.

В 1962 у він отримує можливість застосувати свою теорію на практиці і навчає 300 неписьменних працівників цукрових плантацій читати і писати за 45 днів. Після цього бразильський уряд схвалив створення тисяч подібних культурних гуртків по всій країн.

Військовий переворот 1964 перервав освітню діяльність П. Фрейре і спричинив його вигнання з Бразилії. Проте це дало змогу йому подорожувати та набувати досвід для подальшого поширення власних поглядів. Він переїхав до Чилі, де працював над програмою освіти дорослих в органах ЮНЕСКО та Чилійському інституті аграрних реформ упродовж наступних п’яти років. Тривалий час перебував у Женеві, де став президентом Інституту культурної дії, спеціальним радником Всесвітньої ради церков в питаннях освіти. 1985 бразильський науковець зміг знову обійняти посаду старшого професора Федерального університету штату Пернамбуку, колишнього Університету Ресіфі. Згодом він став секретарем освіти муніципалітету Сан-Паулу і запровадив вдалі реформи.

Проблеми соціальної нерівності та гноблення є фундаментальними в освітній діяльності П. Фрейре. Він є автором численних наукових і практичних праць: «Освіта як практика свободи» (1967), «Поширення чи спілкування» (1969), «Листи до Христини» (1996) та ін. Завдяки книзі «Педагогіка пригноблених» (1968) він став відомим. У цій вченому вдалося поєднати глибокі філософські думки щодо гноблення людини людиною із практичними порадами педагогам.

Помер Пауло Фрейре 2 травня 1997 в Сан-Паулу, Бразилія.

View full calendar

This entry was posted in . Bookmark the permalink.