Ернест Резерфорд: 130 років

Ернест Резерфорд: 130 років

All day
30.08.2021

Ернест Резерфорд вважається найбільшим фізиком-експериментатором ХХ століття, оскільки його відкриття отримали широкий спектр застосування: ядерна зброя, атомні електростанції, радіоактивні дослідження і т.д.

 

Народився він 30 серпня 1871 в Спрінг-Броуве (нині Брайтуотер) в Новій Зеландії. Закінчив Кентерберійський коледж і до 23 років отримав ступені бакалавра гуманітарних і природничих наук, магістра гуманітарних наук.

 

Фундаментальні відкриття  зробив в галузі радіоактивності, атомної і ядерної фізики. У 1899  відкрив Альфа- і Бета-випромінювання і через рік увів поняття періоду напіврозпаду. У 1903 разом з Ф. Содді розробив теорію радіоактивного розпаду, яку обґрунтував експериментально і встановив закон перетворень радіоактивних елементів. Відкрив утворення нових хімічних елементів при розпаді важких хімічних радіоактивних елементів. Довів, що Альфа-випромінювання – це потік позитивно заряджених частинок, а потім встановив закон розсіювання Альфа-частинок на атомах різних елементів (формула Резерфорда).

 

В 1911 створив нову модель будови атома  – планетарну. У 1914  Резерфорд був залучений до військових досліджень і займався розробкою акустичних методів боротьби з німецькими підводними човнами.

Саме він висунув ідею про штучне перетворення атомних ядер, яку в 1919 першим  і експериментально підтвердив. У цьому ж році Резерфорд став професором Кембриджського університету, а також директором Кавендішевської лабораторії, зі стін якої вийшло близько 20 Нобелівських лауреатів.

У 1920 висунув гіпотезу про існування нейтрона.

Написав 2 книги, в яких узагальнив підсумки своїх наукових пошуків і досягнень. Перша вийшла під назвою "Радіоактивність" в 1904, а друга –"Радіоактивні перетворення" – з’явилася через рік.

 

Резерфорд – лауреат Нобелівської премії з хімії (1908) за дослідження з перетворення елементів і хімії радіоактивних речовин, член усіх академій наук і наукових товариств, член Лондонського королівського товариства і його президент у 1925-1930. На честь Резерфорда названо хімічний елемент з атомним номером 104 Резерфордій 104Rf.

 

Королівське наукове товариство Нової Зеландії 1991 запровадило медаль Резерфорда, якою нагороджуються науковці й інженери за значний внесок у розвиток новозеландського суспільства й культури. Цікаво, що ім’я Резерфорда часто перетинається з іменем Ньютона. Так, Резерфорд одружився на дівчині, яку звали Мері Ньютон; відзначений факт, що Резерфорду в саду впала на голову гілка від яблуні, подібно до того, як Ньютону впало яблуко; навіть могила Резерфорда знаходиться поруч з могилою Ньютона.

 

Детальніше. З життя творців фізичної науки : навчальний посібник / П. Д. Голуб, О. В. Овчаров, О. Д. Насонов, Т. І. Туркот, О. А. Коновал. КривийРіг : Вид. Р. А. Козлов, 2015.

View full calendar

This entry was posted in . Bookmark the permalink.