340 років тому народився видатний український мислитель, учений-гуманіст, педагог, релігійний діяч, політик ‒ Феофан Прокопович. Він був генієм своєї епохи. Мав европейську освіту, енциклопедичні знання та великі творчі обдарування. Творчий доробок вченого та розмаїття його наукових зацікавлень просто вражають: це праці привячені фізиці, філософії, математиці, астрономії, логіці, науці про державу і право, теології, художні твори. Вагомим є внесок Феофана Прокоповича і в педагогічну науку.

Вчений викладав у Києво-Могилянській академії (1705-1709) риторику, піїтику, арифметику, геометрію, філософію та богослів’я. З 1710 по 1716 був ректором Києво-Могилянської академії. Уклав для студентів власні курси лекцій з поетики «Мистецтво поетики...» (1705) й красномовства «Про риторичне мистецтво» (1706). Укладаючи лекції, Феофан Прокопович значно розширив курси фізики, логіки, геометрії, започаткував викладання математики й фізики на рівні кращих зразків європейської навчальної літератури того часу. Створені понад триста років тому, вони й нині не втратили свої актуальності й цілком придатні для вжитку. Був одним з прихильників відходу від схоластичних методів викладання і першим почав пропагувати в академії філософію Декарта, Локка, Бекона, Спінози, Гоббса.

Феофан Прокопович – автор букваря «Перше повчання отрокам» (Первое ученіе отроком», 1720), за яким багато десятиліть вчилися українці, білоруси, греки, молдавани, серби, грузини, болгари, росіяни. Посібник Прокоповича вважають перехідною ланкою від букварів періоду схоластики, написаних церковнослов’янською мовою, до світських підручників епохи просвітительства. Саме це визначає його вагомість в історії розвитку вітчизняного підручникотворення. Найсуттєвішим нововведенням Феофана Прокоповича у барокове підручникотворення стало започаткування викладу навчального матеріалу простою, зрозумілою і для дітей мовою. Цим уперше в історії слов’янської шкільної книги було втілено в життя принцип доступності.

Твори Прокоповича користувалися великою популярністю в усіх східнослов’янських країнах. Так, наприклад, у Сербії «Перше повчання отрокам» витримало 7 перевидань. Курс теології Прокоповича опубліковано латинською мовою у Кеніґсберзі в 70-х рр. ХVІІІ ст. в 3-х томах, і, тоді ж, у Лейпцігу, в 6-ти томах. Крім того, твори Прокоповича видавалися українською, латинською, старослов'янською, російською, німецькою, англійською, французською, шведською та іншими мовами.

В експозиції Педагогічного музею України представлено постать Феофана Прокоповича та його внесок в історію Києво-Могилянської академії.

Детальніше про життєвий і творчий шлях діяча можна ознайомитися у публікаціях за покликаннями:

1. Дічек Н. (2007). Феофан Прокопович і слов’янське освітнє бароко. https://lib.iitta.gov.ua/106736/1/%D0%9D.%D0%9F.2007.pdf

2. Феофан Прокопович ‒ визначний діяч епохи бароко // Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського www.nbuv.gov.ua/node/794 

3. Феофан Прокопович. Київський вчений і просвітник // Міська спеціалізована молодіжна бібліотека «Молода гвардія» http://msmb.org.ua/biblioresursi/bibliografiya/osobistostі