Павло Федоренко: 140 років

Павло Федоренко: 140 років

All day
30.10.2020

140 років від дня народження Павла Федоренка (1880–1962), українського історика, краєзнавця, педагога

Павло Костянтинович Федоренко народився 30 жовтня 1880 року в с. Янівка Глухівського повіту Чернігівської губернії. Закінчивши початкову і нижчу початкову сільськогосподарську школу на хуторі Воздвиженськ поблизу Ямполя, екстерном склав іспит на звання вчителя початкової школи, а пізніше – на звання вчителя двокласної сільської школи. Ці звання дали можливість розпочати в 1900 вчительську діяльність на Волині, де він працював у початкових сільських школах 8 років. Склав екстерном іспит на атестат зрілості при чоловічій гімназії в місті Острог на Волині, а потім вступив до Київського університету, де протягом 1909–1915 навчався на юридичному, потім — на історико-філологічному факультеті.

Працював на педагогічній ниві до 1946 (у 1916–1930 викладав у Чернігівському вчительському інституті (згодом – Чернігівський інститут народної освіти). Паралельно з педагогічною діяльністю, у більшості випадків за сумісництвом, П. Федоренко працював і в інших закладах. Так, з 1923 до 1934 він працював в архівних закладах міста Чернігова на посадах завідувача історичним архівом і старшого наукового співробітника архіву.

Міжвоєнний період – час найбільш плідної наукової роботи П. Федоренка. Він стає одним із провідних дослідників соціально-економічної історії Лівобережної України XVII – XVIII ст. Чимало праць присвячує історії Чернігівщини. Був головним упорядником «Опису Новгород-Сіверського намісництва 1781 р.», який на початку 1930-х видала Академія наук України.

Як і багато тогочасних українських науковців та культурно-освітніх діячів, Павла Федоренка звинуватили у «контрреволюційній діяльності». Двічі, 1930 та 1934, заарештовували. Обидва рази він був звільнений через брак доказів. Втретє заарештований 1938 і засуджений до 5 років заслання, яке відбував у м. Казалинськ у Казахстані. Після Другої світової війни П. Федоренко повертається в Україну, продовжує наукову роботу. У 1945–1946 – викладач у Конотопському вчительському інституті. В 1946–1948 – старший науковий співробітник історико-культурного заповідника «Києво-Печерська лавра». У 1948–1954 – завідувач відділу, заступник директора Музею історії Корсунь-Шевченківської битви в м. Корсунь-Шевченківський.

У 1959 реабілітований.

Помер Павло Федоренко 5 лютого 1962 в Києві.

View full calendar

This entry was posted in . Bookmark the permalink.