18 жовтня виповнюється 130 років від дня народження Олени Курило.

ЇЇ називають легендою української лінгвістики, найвидатнішою українською вченою-мовознавицею, авторкою найпопулярніших книг з української граматики та підручників, за якими навчалися мільйони. Вона ― авторка праць із фонології, граматики, культури та діалектології української мови, укладачка термінологічних словників. Саме Олені Курило ми завдячуємо такими нині звичними словами в нашій мові, як «двигун», «пружність», «тім’я», «шлунок», «кислота», «вільне падіння», «джерело струму» та ін.

Олена Курило – українська мовознавиця єврейського походження народилася 6 (18) жовтня 1890 в м. Слонім (Білорусь). Освіту здобула на Вищих жіночих курсах при Варшавському університеті (1913). Українську мову Олена Курило вперше почула вже в дорослому віці. Значний вплив на дослідницю зробили праці її викладача Євгена Тимченка, присвячені опису різних явищ української мови. За кілька років під його опікою Олена досконало вивчила українську.

У 1918 для шкіл УНР Олена Курило підготувала підручник «Початкова граматика з української мови», який став бестселером і витримав 14 перевидань. У 1920 виходить друком не менш популярна монографія вченої – «Уваги до сучасної української літературної мови». Мовознавиця пропонувала замінити деякі форми прикметників, наприклад, «діючий закон» на «чинний», звертала увагу на невластивість вживання пасивного стану в українській.

О. Курило також активно працювала над українською науковою термінологією, укладала термінологічні словники з медицини, фізики, хімії, ботаніки. Вчена пропонувала відмежовувати наукову українську від іншомовних запозичень на користь народної термінології. Для цього діячка їздила в мовознавчі експедиції всією Україною, щоб дослідити, як люди називають наукові явища в повсякденному житті. 

Олена Курило, як і більшість видатних науковців першої половини ХХ ст., зазнала репресій.  5 жовтня 1938 вчену засуджують на 8 років заслання. Після відбуття вироку, з 1946, доля      О. Курило невідома. Реабілітована 1989.