My Calendar

Events in Июль 2020

  • Заснування Чернігівського колегіуму: 320 років

    Заснування Чернігівського колегіуму: 320 років

    All day
    02.07.2020

    320 роківвід заснування (1700) Чернігівського колегіуму (на зразок Києво-Могилянського), одного з найдавніших навчальних закладів на Лівобережній Україні.

    Чернігівський колегіум був заснований з ініціативи церковних і державних діячів, педагогів, видатних письменниківXVII — початку XVIII ст. — Лазаря Барановича та Іоана Максимовича.Л.Баранович —ректор Києво-Могилянській колегії (1650–1657) заснував в Чернігові школу при архієрейському домі, а Іоанн Максимович у 1700 реорганізував її в колегіум за фінансової підтримки І. Мазепи.

     Завдяки рівню підготовки учнів колегіум отримав широку популярність. Основна увага в колегіумі приділялася опануванню латинської мови,  такожвивчалася польська, грецька, німецька, французька мови. Викладали — філософію, поетику, риторику, математику, географію тощо. У колегіумі здобували освіту вихідці з козацтва, міщанства, духовенства, селян.З самого початку існування Чернігівського колегіуму в ньому, як і в Києво-Могилянській академії, складалися та ставилися п’єси. Навчальний заклад готував освічені кадри для державної служби, перекладачів, літераторів, церковних діячів та медиків.

    У 1786  Чернігівський колегіумреорганізований в духовну семінарію, яка проіснувала до 1917. У роки Другої світової війни будівля була спалена, а у 50-х рр. ХХ ст. — відреставрована. Нині тут розміщується  адміністрація Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній».

  • Тадеуш Томашевський: 110 років

    Тадеуш Томашевський: 110 років

    All day
    12.07.2020

    Тадеуш Томашевський – польський психолог, творець «теорії дії», педагог, професор, почесний доктор Університету Марії  Кюрі-Склодовської в Любліні.

    Тадеуш Томашевський народився 12 липня 1910 у Львові. Там він вивчав польську філологію та психологію в університеті Яна Казімежа (нині Національний університет ім. І. Франка). В 1934 отримав ступінь магістра. В період навчання працював заступником асистента на кафедрі психології. У 1938 Тадеуш Томашевський написав докторську дисертацію  «Методи дослідження складних диспозицій» і став асистентом кафедри. 1938-1939 навчальний рік провів у Парижі, стажуючись у Сорбоні під керівництвом Анрі П'єрона та Анрі Валлона. Після повернення продовжив працювати на кафедрі університету у Львові. Після Другої світової війни п’ять років працював в університеті Марії Кюрі-Склодовської в Любліні. У 1947 здобув ступінь доктора  у Вроцлавському університеті. 1948 був переведений на посаду доцента загальної психології на факультеті математичних та біологічних наук університету Марії Кюрі-Склодовської. У 1950 Т.Томашевський переїхав до Варшави і став завідувачем кафедри загальної психології факультету гуманітарних наук Варшавського університету, де працював до 1968. У цьому ж році  був висунутий на посаду директора Інституту психології при факультеті психології та освіти Варшавського університету, яку обіймав до 1978.

    Хоча життя та творчість професора Томашевського були тісно пов’язані з Варшавським університетом, він відіграв ключову роль у розвитку інших науково-дослідних та освітніх установ. Учений підтримав дослідження, проведені Інститутом психології  Польської академії наук. Він співпрацював з Інститутом музичної освіти Університету музики ім. Фридерика Шопена у Варшаві та підтримував ідею створення Варшавської школи соціальної психології (нині Університет гуманітарних та соціальних наук).

    З 1963 по 1980 був членом Виконавчого комітету Міжнародного союзу психологічних наук. У 1980 став віце-президентом цієї організації. З 1964 – член виконавчого комітету Міжнародної асоціації прикладної психології. Перший віце-голова Комітету з психологічних та освітніх наук Польської академії наук, у 1972–1983 – голова Комітету психологічних наук, а згодом багаторічний член Комітету.

    Професор Томашевський підтримував усі конструктивні ідеї та все, що могло б сприяти розвитку психології. Його широко вважають батьком успіху польської психологічної думки. Його оригінальна теорія, відома як «теорія дії», стала основою польської психології та підштовхнула її  до подальшого розвитку, який здійснювали вже учні професора Томашевського.

    Помер Тадеуш Томашевський 19 березня 2000 р., похований у Варшаві.

  • Сергій Іванович Канюк: 140 років

    Сергій Іванович Канюк: 140 років

    All day
    15.07.2020

    Сергій Іванович Канюк народився 15 липня 1880 в с. Хлівище (нині Кіцманськийрайон, Чернівецька область). У 1900закінчив вчительську семінарію, працював учителем у Вашковецькому повіті, також шкільним інспектором у Вашківцях. Сергій Іванович був  редактором газет «Воля народу» та «Громада».За часів розпаду Австро-Угорської імперії виступав за возз’єднання Буковини з Україною.У 1918 —був один із організаторівКомуністичної партії Буковини. Переслідувався румунською окупаційною владою.

    У 1922 нелегально емігрував до СРСР, де працював у Наркоматі освіти, у Харківській центральній бібліотеці. У 1934 Сергія Івановича заарештували, звинувативши його в веденні шкідливої роботи в системі Наркомату освіти та засудили на десять років позбавлення волі. Він перебував у місцях ув’язнення,в Сибіру, навіть після формального закінчення терміну покарання.

    Сергій Канюк є автором книг — «Співанник робочих» (1920), «Буковина під чоботом румунських бояр» (1930), «Буковина в румунській неволі» (1930); оповідань: «П’ятнадцять літ», «Старий грабар», «Судьба» та ін.. Він також підготував до видання власний «Буквар» (1921) і посібник для вчителів «Дидактику» (1911), але опублікувати їх не судилося. Сергій Іванович писав під псевдонімами — Кс. Недоленко, К. Юнак, С. Аннюта та ін..

     Помер Сергій Канюк в м. Маріїнськ (нині місто Кемеровської області, РФ)13 березня 1945,не дочекавшись звільнення. Реабілітованийпосмертно.

     

     

  • Навчальний посібник за редакцією Сави Христофоровича Чавдарова. для педагогічних вищих шкіл «Педагогіка» : 80 років

    Навчальний посібник за редакцією Сави Христофоровича Чавдарова. для педагогічних вищих шкіл «Педагогіка» : 80 років

    All day
    19.07.2020

    80 років тому вийшов друком навчальний посібник українською мовою для педагогічних вищих шкіл «Педагогіка» за редакцією Сави Христофоровича Чавдарова. Книжка друкувалася у видавництві «Радянська школа» і вийшла тиражем 60200 посібників.

    Книга була укладена співробітниками відділу педагогіки Українського науково-дослідного інституту педагогіки як посібник для студентів педагогічних і вчительських інститутів.

    Автори ставили перед собою завдання розв’язувати питання педагогіки в світлі тогочасних наказів та інструкцій про навчання і виховання. Водночас автори намагалися якомога більше використовувати практичний досвід радянської школи – як висвітлений в педагогічній літратурі, так і зібраний безпосередньо самими авторами.

    У посібнику знайшли належне висвітлення не всі питання теорії педагогіки, зокрема не знайшли відображення питання оточення і спадковості, статевого виховання та ін.

    Посібник містить 13 розділів і серед них: загальні основи педагогіки; виховання дітей до школи; фізичне виховання, учитель радянської школи тощо.

    Над книгою працювали кілька авторів, що спричинило різницю в стилі викладу окремих розділів  і зумовило наявність у них певних повторень.

    В складанні посібника брали участь такі автори: Бендерський Б.С., Брук М.С., Дадненков М.Ф., Ліпман Й.А., Літвінов С.А., Пучковський М.О., Резнік Я.Б., Тер-Гевондян А.Г., головний редактор – Сава Чавдаров.

  • Стефан Зизаній-Тустановський: 450 років

    Стефан Зизаній-Тустановський: 450 років

    All day
    20.07.2020

    Стефан Зизаній-Тустановський ― український освітній, культурний та церковний діяч, письменник-полеміст, проповідник, брат Лаврентія Зизанія.  Народився бл. 1570 р. в с. Потелич (нині Нестерівський р-н Львівської обл.). Здобув ґрунтовну освіту, вільно володів церковнослов’янською та грецькою мовами. З 1586 р. став членом Львівського братства.

    Стефан Зизаній увійшов в історію української педагогіки як один із засновників Львівської братської школи. Впродовж 1588–1592 рр. обіймав посаду ректора Львівської братської школи, викладав у ній грецьку та церковнослов'янську мови. Ймовірно брав участь у підготовці Львівським братством Греко-слов’янської граматики (1591). За викриття духовних і світських феодалів, католицизму та уніатів зазнав переслідувань польської влади. У 1593 р. переїхав до Вільно (Литва), де став проповідником Віленського братства, ректором братської школи. За свою антикатолицьку та антиуніатську діяльність переслідувався як світською, так і духовною владою.

    Блискучий полеміст, Стефан Зизаній, присвятив свою творчість боротьбі за православну віру, духовно-релігійну незалежність українського та білоруського народів. Основні праці С. Зизанія - "Катехізис" (1595), "Ізложеніє о вірі" (1596), "Казаньє св. Кирила патріарха Ієрусалимського о антихристі і знаках єго..." (1596).

    Помер Стефан Зизаній  1603 р. у Волощині під час паломництва.