Черкаський музей започаткував серію етнографічних відео-презентацій про культуру краю

Черкаський обласний краєзнавчий музей започатковує серію відео-презентацій у різних жанрах, які будуть популяризувати традиції та звичаї, історію та культуру Черкаського краю у зовсім новому ракурсі.
На основі етнографічної постановки, виконаної співробітниками музею, було створено міні-фільм у форматі німого кіно часів Чарлі Чапліна, присвячений традиціям Зелених свят.

Зеленими святами називають три дні останнього тижня перед Трійцею, а наступний тиждень – русалчиним. У ці дні хати, подвір’я, церкви уквітчують «клечанням» – зеленим гіллям. Зелень повинна відганяти усякунечисту силу, яка хоче чинити людям лихо.

«Зеленими святками багато балакають про русалок, лоскотавок, мавок. Не купаються на зелене свято: бояться, що русалки в воду затягнуть. Хіба хтось сміливий набере в жменю полину, та й купається: бо полин пособляє проти русалок. Кажуть, на зелене свято неможна йти в поле, бо мавки залоскочуть. А вже коли сильно треба піти через поле, чи то до другого села, чи що, то треба нести в пазусі полин та татарське зілля. Коли мавка перейме та запита: «З чим твоя мати борщ варила?», то треба одказати: «С полином та татарським зіллям», то мавка не буде чіпати…

Настає неділя. Ідуть до церкви, несуть туди пахучого зілля й квіток. Молоді – наймають грачів, щоб грали, а вони танцюють…» (С.М. Терещенко, с. Попівка Звенигородського повіту, 1926 р.)

У ці дні молодь визначає високу та гарну дівчину, яку наряджають «Тополею» та водять від хати до хати з побажаннями достатку та всіх благ господарям. Біля водойм дівчата пускають вінки, щоб передбачити в якій стороні на неї чекає доля – її суджений.